Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

как во сне

  • 1 сон

    I
    сон, род. п. сну

    ви́деть во сне — ба́чити вві (в) сні (кого-що); (без дополнения: грезить) сни́ти (сню, сниш)

    восста́ть (воспря́нуть) ото сна — проки́нутися (пробуди́тися, збуди́тися) із (зі, від) сну

    как во сне — як (на́че, нена́че, мов, немо́в) уві (у) сні

    ни сном ни ду́хом не винова́т в чём — ні (ані) сном ні (ані) ду́хом не ви́нен (ви́нний) у чо́му

    ни сном ни ду́хом не знать (не ве́дать) чего́ ні сном ні — ду́хом (сном-ду́хом) не зна́ти (не ві́дати) чого́

    отойти́ ко сну — зга́снути

    прия́тного сна — приє́много сну; добра́ніч

    сквозь \сон н — крізь сон

    сна ни в одно́м глазу́ нет — сон не йде́ на о́чі

    \сон н в ру́ку — спра́вджений сон

    со сна, со сну — зо сну

    спать (засну́ть, усну́ть) ве́чным (после́дним, моги́льным) сном — спа́ти (засну́ти) ві́чним (оста́ннім) сном

    спать сном пра́ведника (пра́ведных) — шутл. спа́ти сном пра́ведника

    II бот.
    сон, род. п. со́ну, сон-трава́

    Русско-украинский словарь > сон

  • 2 нарочно

    нрч. навмисне[о], умисне[о], зумисне[о], (пров.) знарошна, знарошне, назнарошне, назнарошки, нарочито; (в шутку) жартом, жартома, жартуючи, так. [Мені хтілося допомогти їм, а тут, наче навмисне, грошей у мене не було (Крим.). Оксана була певна, що він зробив це навмисне (Васильч.). Читала вона навмисне повільно (В. Підмог.). Навмисно підсувався Германові перед очі (Франко). Щоб вам сказати це, умисне поспішився наперед (Грінч.). Умисно широко дихаючи, перейшов він клаптик безлісного шляху (Грінч.). Наче зумисне спиняє мене на дорозі (Н.-Лев.). На лови і хорти було зумисне взято (М. Рильськ.). Я знарошна так кажу (Звин.). Се він знарошне їх налякав (Квітка). Такої другої пицюри не можна й знарошне вигадати (Яворн.). Це назнарошне таке виплели, щоб мене обдурити (Мирний). Виговський подався назад та й почав назнарошки тікати (Грінч.). Це вони нарочито так кажуть, аби дражнитися (Звин.)].
    * * *
    нареч.
    1) навми́сно, навми́сне, уми́сно, уми́сне; наро́ком

    как (бу́дто, сло́вно, то́чно) \нарочно но — як (ні́би, на́че, нена́че) навми́сно (навми́сне, на зло); як на те

    2) (для вида, в шутку) жарто́ма, жа́ртом, жарту́ючи

    Русско-украинский словарь > нарочно

  • 3 рак

    I зоол.

    когда́ \рак к сви́стнет — як (коли́) рак сви́сне

    кра́сный как \рак к — черво́ний як рак

    красне́ть, покрасне́ть как \рак к — червоні́ти, почервоні́ти як рак, пекти́, спекти́ (напекти́) ра́ків (ра́ки)

    показа́ть, где \ракки зиму́ют — показа́ти, де ра́ки зиму́ють

    по́лзать \рак ком — ( на четвереньках) ла́зити ра́чки, рачкува́ти, ра́ка ла́зити

    II мед., с.-х.
    рак, -у; диал. пістря́к, -у

    \рак к желу́дка — мед. рак шлу́нка

    \рак к карто́феля — с.-х. рак карто́плі

    Русско-украинский словарь > рак

  • 4 видеть

    1) бачити, вбачати, (зап.) видіти, зріти; (усматривать, замечать) добачати. [На свої (на власні) очі бачив = собственными глазами видел. I в вічі не бачив = и в глаза не видел. Старі очі не так добачають, як бачили давно колись]. Видеть в ком, в чём что - вбачати в кому, в чому що. Я вижу его насквозь - знаю його як облупленого. Вижу его как живого - як на очі його зоглядаю. Плохо видеть - недобачати. [Старий став - недобачаю]. Не видеть чего (не хотеть видеть чего) - не мати очей на що. Видеть для себя что-л. предосудительное в чем-л. - мати собі за сором що. Видеть во сне - см. Сон и Сниться;
    2) (сознавать внутренно) бачити, вбачати. [Скільки сягає його пам'ять… усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.)]. Видишь ли, видите ли - бач, бачте. [Такі, бачте, люди (Шевч.)]. Виденный - бачений, виджений.
    * * *
    ба́чити; диал. вида́ти, ви́діти; ( усматривать) убача́ти, добача́ти

    ви́дишь, ви́дишь ли, ви́дите, ви́дите ли — в знач. вводн. сл. бач, ба́чиш, ба́чте, ба́чите

    Русско-украинский словарь > видеть

  • 5 видеться

    1) (взаим.) бачитися. [Що-дня з ним бачимося];
    2) (безл.: казаться) здаватися, бачитися. [Як бачиться, вона з простих];
    3) (представляться на яву или во сне, грезиться) - (в личн. и безл. конструкции) бачитися, вбачатися, ввиджатися, привиджуватися. [Тільки вона йому і бачиться (Квітка). У сні мені ввиджалося, що…]. Видится ему сон - сниться йому (сон);
    4) (страд.) бути видним, вбачатися. [З наших вікон вбачалася дорога (М. Вовч.)].
    * * *
    1) ба́читися, убача́тися; ( грезиться) увижа́тися, приви́джуватися и привиджа́тися, уздріва́тися; (о чём-л. неприятном) верзти́ся; ( казаться) здава́тися (здає́ться)

    как ви́дится — в знач. вводн. сл. як ви́дно, ви́димо; ( по-видимому) мабу́ть и ма́буть, пе́вно, пе́вне; ( очевидно) очеви́дно, очеви́дячки, очеви́дьки

    2) ( с кем - встречаться) ба́читися (з ким), ба́чити (кого)

    Русско-украинский словарь > видеться

  • 6 известно

    відомо, звісно, (диал.) вісно. [Відомо нам з приватних джерел (Крим.). Здавна звісно, що він добрий чоловік (М. Грінч.). Чи вісно вам, що наш пан помер (Яворн.)]. Мне - но - мені відомо, я знаю, я відомий (диал. звісний, звістен). [Я відомий за ті гроші (Н.-Лев.). В цей час діла не буває в банку: я добре цьому відома (Н.-Лев.). Ти сама звісна, що, як його вигнано з гімназії, то я таки не дуже й жалував (Мова)]. Мне это не -но - мені це не відомо, я про це не звістен. Сколько мне -но - скільки мені відомо, скільки я знаю. Всякому это -но - кожному це відомо, кожному це річ відома, кожен це знає. Как и вам -но - як і вам відомо, як і ви звісні, під свідомом вашим. [Це-ж під свідомом вашим, як вони не хтять слухатись (Липовеч.)]. -но ли вам это? - чи відомо вам це? про це? чи знаєте ви про це? чи звісні ви про це? Это всем -но - це (про це) відомо всім; це (про це) всі знають; про це всі звісні. С достоверностью -но - напевне (запевне) відомо. Всякому -но - відомо кожному, кожен знає. Не -тно ли? - чи відомо? не знати? [Вранці Маланка - кого стріла - питала: не знати? будуть землю ділити? (Коцюб.)]. -но, что… - відомо, що…, відома річ, що… Не -но за что - не знати за що, не відомо за що.
    * * *
    1) предик. відо́мо; зві́сно

    одному́ Бо́гу (Алла́ху) \известно но — ( никто не знает) одному́ Бо́гові (Алла́хові, чо́ртові) відо́мо (зві́сно), оди́н (сам) Бог (Алла́х) зна́є (ві́дає)

    2) (в знач. вводн. сл.: конечно) звича́йно, зві́сно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, ска́зано; ( понятно) зрозумі́ло

    Русско-украинский словарь > известно

  • 7 именно

    саме, іменно, власне, як-раз, (точно) (пров.) стеменно. [Вона ніяк у світі не могла докладно второпати, чого саме він сердиться (Крим.). Не спортеся, не спортеся, воно було іменно так (Звин.). У такому власне стані блукав я одної днини (Коцюб.). В цього чоловіка стеменно є той хист до жартів (Н.-Лев.)]. Он -но о вас говорил мне - він саме про вас говорив мені. А что -но? - а що саме? Что -но надо взять? - що саме треба взяти? Он кажется созданным -но для этого - він здається саме на це (для цього) створеним. -но тогда, такой - саме тоді, саме такий. Так -но - саме так, отак, отак-о, таки-так. [Саме так було, як я оце кажу (Сл. Гр.) Отак було і з Костем (Крим.). Колись, у далеку старовину, таки так і було (Єфр.)]. -но так, вот -но - саме так, атож. [Коло землі працюєте, хазяйнуєте? - Атож. По батькові взяв землю (Крим.)]. Вот -но что нужно - ось саме що треба. А -но, -но же - а саме. Для этого требуются три вещи, а -но: уменье, терпенье и деньги - для цього (на це) потрібні три речі, а саме: уміння, терпіння та гроші.
    * * *
    част.
    са́ме; ( как раз) якра́з; ( собственно) вла́сне, власти́во

    а \именно но — в знач. союза а са́ме, як-от

    [вот] \именно но — (да, действительно) са́ме так; ато́ж

    Русско-украинский словарь > именно

  • 8 литература

    1) (письменность, словесность) письменство, література. [Поезія в слові або словесність закріпляється на письмі, робиться вже письменством (Єфр.). На високостях науки й літератури (Куліш)]. Всемирная, всеобщая -ра - світове письменство. Изящная -ра - красне письменство. [Твори красного письменства (Єфр.)];
    2) (по изв. отрасли знания) література. -ра по этому вопросу, предмета - література цього питання, предмету.
    * * *
    літерату́ра, письме́нство; ( художественная литература) кра́сне письме́нство, белетри́стика; ( словесность) слове́сність, -ності; ( как товар) книжки́, -жо́к

    Русско-украинский словарь > литература

См. также в других словарях:

  • как во сне — нареч, кол во синонимов: 1 • не замечая окружающего (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Как во сне — Разг. Экспрес. 1. Смутно воспринимая настоящее, не чувствуя и не осознавая происходящего вокруг (делать что либо, жить). До двадцати лет жил я как во сне, ничего необыкновенного не видел (М. Горький. Рассказ о необыкновенном). Дальше Егор слушал… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • как во сне — 1) Бессознательно. Действовать как во сне. 2) Смутно, туманно. Помнить, как во сне. 3) О состоянии человека, который погружён в свои мысли, переживания и не видит, не замечает окружающего. Ходить, жить как во сне …   Словарь многих выражений

  • как — нареч., частица и союз. I. нареч. 1. вопросительное. Обозначает вопрос об обстоятельствах, образе, способе действия: каким образом? [Чацкий:] Ах! как игру судьбы постичь? Грибоедов, Горе от ума. Как эта замазка попала ему в карман? Чехов, Степь.… …   Малый академический словарь

  • Как бросить курить — Эксперты ВОЗ считают нецелесообразным лечить не желающих отказаться от курения, а также убеждать в необходимости такого отказа высокомотивированных упертых курильщиков. Если вы приняли решение избавиться от этой дурацкой привычки просто прочитай… …   Педагогическая энциклопедия «Воспитание здорового образа жизни учащихся»

  • как с дубу(рвет) — иноск.: придирается без причины, бестолково, зря Ср. (Мать) привязывается ко всякой безделице... ругает ее наповал, как с дубу рвет, упрекает ее в таких вещах, которые девушке даже во сне не грезились. Григорович. В ожидании парома. Ср. Сердит… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • сне́жный — ая, ое. 1. прил. к снег. Снежные хлопья. Снежная лавина. □ Ветер сдувал снежную пелену со скалистых вершин. Казакевич, Сердце друга. || Сделанный из снега, в снегу, на снегу. Снежная траншея. Снежная баба. □ На аэродроме построили вместительный… …   Малый академический словарь

  • точно как — то/чно как, частица, разг. Я точно как во сне …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • точно как — см. точно; в зн. частицы. Указывает на предположительность высказывания, сомнение в достоверности чего л.; кажется, как будто. Точно как во сне …   Словарь многих выражений

  • СПАТЬ И ВО СНЕ ВИДЕТЬ — кто что Очень сильно желать. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х) постоянно думает о чём л., представляет в своём воображении желаемое событие, надеется на осуществление этого (Р). неформ. ✦ Х спит и [во сне] видит Р. Именная часть неизм.… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Во сне и наяву — Жанр комедия / фильм боевик Режиссёр Магомед Магомедов Автор сценария Магомед Магомедов, Фархад Багиров В главных …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»